розчиняюсь в блоках кам'яних пустот щоранку
надіючись на те що вище буде планка
...не просто, без турбот... в обхід між перешкод
пересувати корпус тіла в напрямку пригод

заряду вистачає отримати все бажане
мозок оминає бруд, збудований типаж, а не
злий корисливий уйобок безпорадний
що либиться в обличчя, мене це не дотичне

... в обхід всіх бід
все зайве у сміття
сортуючи по классам
кидати в небуття

ці кластери та маси
бо власне,
вони нарощюють лиш животи і власні каси

тут з матом - а як ще?
тут з братом - ну як ще?
те стадо щуряче, під факел хай жар пече
грати будем в ящик
я певен буде важко
стати має краще (а далі тільки краще)

сильніше і міцніше прокачаєм новий скіл
в процессі подолання вихованці старих шкіл
отримуєм задачі, не хабарі, не дачі
долаєм те що маєм а у фіналі чорний ящик (бос!)
___________________

я відчуваю сморід зграї, що гризе життя...
як клята сарана змітає мрії в небуття.
бо скільки би там не було думаючих елементів,
цей потік в любому випадку зітре їх в щерть всіх.

вони повзуть із тих кривавих труб каналізацій.
з бажанням забруднити їх баченням цивілізацї.
бо там де буде шось схоже на любов,
ця їбана зграя знову все пе-перетворить у кров.

йоу будь шо буде, думать не мають звичку,
бо зараз за любий гріх можна поставить свічку.
не думаєш за інших, як твоє нутро гниле.
тож за зло, яке несеш тобі не буде зле.

у тих щурів існує лиш закон один,
йоу кожен мусить нести покірність у загін. в них
ікла криваві, беспричетність у очах,
та все життя єдиним важелем був, є та буде страх.

СКРЕГІТ
Ми точно не в законі зграї.
СКРЕГІТ
Бо відповіді ми шукаємо
СКРЕГІТ
Хай свої зуби обломають
Бо наше бажання жити більше їх жаги вбивать

той, хто живе щоб тіки гризти - готовий гризти всіх
той, хто сенс не наповнює змістом - плювати хотів на всіх.

той, хто живе щоб тіки гризти -
вічно готовий гризти всіх
той, хто сенс не наповнює змістом -
давно плювати хотів на всіх.